Сьогодні в ефір вийде один із найбільш шокуючих випусків програми

Вагітна у 16

Героїня чергового
випуску – 13-річна Діана Кневець із міста Черкаси. Під тиском матері
дівчинка подає до міліції заяву на батька своєї майбутньої дитини –
19-річного Максима. Підстава – стаття 155 «Статеві стосунки з особою,
яка не досягла полової зрілості». Закохана дівчина потай сподівається,
що в такий спосіб пристрашить коханого й примусить повернутися.

Мати дівчинки жадає
помсти. І схиляє доньку до того, щоб та наполягала на вищій мірі
покарання. Як вчинить Діана? І як поведеться Макс, знаючи, що йому
загрожує тюремне ув’язнення?

«Черкаси – невелике
місто, – розповідає Діана. – Я народила в 14 років. Звісно, всі
пліткували: від кого дитина? Які в нас стосунки з Максом? Чому моя
родина вирішила написати заяву?»

Дівчинка не
приховує, що їй було непросто. Але після зйомок у проекті «Вагітна в
16» вона отримала необхідну підтримку й розуміння:

«Більше ніхто не
казав: «А, це та, яка нагуляла в 13?». Казали: «Та Діана, яка
знімається в проекті». І вже за це дуже вдячна. Мені хотілося, щоб
більше людей дізналося, що трапляється після дорослих стосунків у 13
років. І як це нелегко. Можливо, почувши мою історію, інші не накоять
таких самих помилок».

Після випуску в ефір
вийде пост-шоу. Цього разу там обговорять наступні питання: сексуальні
стосунки з неповнолітньою – норма чи злочин? Чи карати за них
в’язницею? А якщо такий зв’язок спричинив вагітність, а «винуватець»
утік від своєї юної «коханої» й відмовляється від батьківства? Чи треба
загрозою в’язниці примушувати його одружитися й визнавати
дитину?

До студії прийде
відомий ресторатор і мати трьох дітей Маргарита Січкар, яка поділиться
своєю історією й дасть пораду героїні:

«Коли я завагітніла,
мені було 18 років. Мій перший чоловік не дуже хотів дитину. Ми були в
лікарні, я взяла направлення на аборт. Але коли ми їхали в ліфті, він
узяв його й порвав при мені. Сказав: «Нехай ця дитина буде». Далі наше
спільне життя не склалося. Ми розійшлися, тому що він мене зрадив. Коли
донька зростала, вона ставила мені запитання: «Мамо, чому тато не живе
з нами?» Я казала: «Ти знаєш, донечко, щоб люди жили разом, треба
кохати одне одного». І завжди повторювала, що тато найкращий у світі,
незважаючи на те, що була образа на нього. Але образи треба пробачати.
Якщо хочете, щоб ваша дитина, Богданчик, був справжнім чоловіком,
кажіть, що в нього був найкращий у світі батько. Інтуїтивно можу вам
сказати: треба зібрати речі й піти з дому, а не жити зі своєю матір’ю.
Тому що вона казатиме онукові: «Та твій тато такий-сякий». Підіть від
мами, будь ласка!»