PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9IjE2LnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo=

Чи покине молода мати сина заради кар’єри у спорті?

Вагітна у 16

Героїня проекту «Вагітна у 16» – 16-річна гандболістка Юлія Ходько з Переяслав-Хмельницького – після народження сина опинилася перед складним вибором. У дівчини з’явився шанс, їй дали час на відновлення після пологів, але повернутися в спорт – означало кинути дитини. Юля перебувала перед вибором – залишити дитину на маму або жити в бідності.

vu16_s01e14_hodko_p02_SD

Якось відвідати молоду матір приїхала її подруга по команді, яка грає у київському Спартаку. Дівчина розповіла, яких величезних успіхів досягли дівчата з училища Юлі, і нагадала героїні, що для прийняття рішення у молодої матері мало часу. Їй потрібно якомога швидше повернутися в спорт, інакше вона в свою вікову групу вже не потрапить. Усвідомивши, що може втратити свій єдиний шанс здійснити свою мрію – стати знаменитою гандболісткою, Юля зв’язалася з тренером і домовилася про те, щоб її взяли в команду. Адже гандбол для дівчини – шанс здобути освіту, роботу і в перспективі забезпечувати себе і дитину.

На відновлення після пологів Юлі дали додаткові півроку, після цього дівчині доведеться переїхати в Київ, кинути сина і маму. Але чи готова Юля пожертвувати сином заради кар’єри?

А в студії пост-шоу «Доньки-матері» дівчина зізналася, що знімальна група проекту стала для неї другою сім’єю:

Героиня программы со своими близкими.

Героиня программы со своими близкими.

«Я дуже рада, що взяла участь в проекті. На момент, коли тільки починалися зйомки – я думала, що в моєму житті все просто жахливо. Несподівана вагітність, страх, що більше не буду грати в гандбол. Дуже важко було знайти спільну мову з мамою. Адже ми з нею довгий час нормально не спілкувалися і я їй не довіряла.

Я розгубилася і не знала, чого взагалі хочу. Те, що в моєму житті з’явилися журналіст і психолог проекту – це просто удача. Вони постійно розмовляли зі мною і з мамою. Завдяки їм, ми знайшли спільну мову.

Знімальна група стала нашою другою сім’єю. Вони переживали за нас з мамою, коли ми ходили вагітні, оберігали нас в пологовому будинку і навіть підтримували під час пологів. У мене було відчуття, що я як за кам’яною стіною. А ще – після того, як в нашій родині з’явилося двоє малюків нам допомогли з дитячими речами і коляскою…

Я була впевнена, що після пологів у гандбол мене вже не візьмуть. І якби не журналіст і психолог проекту, я б так і не зважилася ще раз спробувати свої сили в спорті».

dm_s01e14_hodko_p01_SD

Дивіться весь випуск пост-шоу «Доньки-матері» ПРЯМО ЗАРАЗ:

Video: Чи покине молода мати сина заради кар’єри у спорті?

Video: Чи покине молода мати сина заради кар’єри у спорті?